Створи анкету
або увійди через
Без назви
Прости мене, Господи, грішну...
Я часто була не права
Та, іноді, дуже поспішно
Кидала на вітер слова.
Спалахує стрімко, мов сіно,
Емоцій нестримних вогонь.
Ламала я через коліно
Й казала собі: Охолонь!
Без умисла злого і мстиви
Образила може когось...
Прости мені, Боже, мотиви,
І все, що поганим здалось...
Ми часто такі недолугі,
Буваєм байдужі з людьми.
В душі ж ми, мов діти, ми другі,
Ми ангели, часом, з крильми.
Пробач мені, Господи, тугу,
Що серце скувала моє,
Що час не знаходжу для друга,
Що інколи все дістає...
Що я не ціную ті миті,
Коли проростає трава,
Коли усі взуті і ситі
Й життя наше грішне трива...
Прости мені те, що сліпою
Буваю й душа промовчить,
Коли Ти говориш зі мною,
Крізь інших твій голос звучить.
Учи мене, Боже, терпінню,
І витримці, Боже, навчи.
Не дай з павутиною-лінню
Прожити в теплі, лежачи...
Хай серце моє від любові
Вистукує впевнено такт.
Хай будуть всі люди здорові,
Багатий душею й бідняк...
А ті, хто завжди поруч з нами,
Отримують часто не те:
Ми замість любові словами
Доводим у злості пусте...
...
Читати далі
OLGA, 45
0
4
Без назви
Яким ти бачиш світ, - таким він буде, -
Чи добрим, а чи може злим...
Який ти сам, такі ж навколо люди,
Складний світогляд заміни простим!
Нема поганих та нема хороших,
В природі рівнозначні день та ніч,
І нас, - істот, так званих, "божих",
Творець створив з яскравих протиріч.
Поглянь, як тягнуться до сонця квіти,
І хай там що, - важливо пам'ятати головне,
Найбільше щастя - жити та любити,
Лише любов врятує все земне.

Ігор Жулянський
OLGA, 45
4
7
Без назви
Коли є з ким поговорити й помовчати,
У світлі днів та темряві ночей…
Чи треба ще душі чогось бажати?
За правилом відносності речей.
Коли близька людина завжди поряд,
Коли пліч-о-пліч на шляху життя,
Рятує від печалі ніжний погляд,
Дають наснагу теплі почуття.
Усі незгоди можна подолати,
Якщо рука в руці, якщо удвох!
Коли є з ким поговорити й помовчати… –
Це щастя, що дарує людям Бог.

Ігор Жулянський
OLGA, 45
0
3
Показати ще...